Не зустрічаючи на своєму шляху жорсткої зорганізованої протидії, земельне рейдерство демонструє здатність до розвитку, удосконалення засобів захоплення чужого майна. Справи доходять до використання у брудних махінаціях архівів, які традиційно завжди були державною власністю.
Минулого тижня надійшло повідомлення про випадок, який стався ще під час різдвяних свят. Черговий раз йдеться про злодійський напад на держустанову, де зберігалися важливі документи, у тому числі й ті, що стосуються земельних питань.
Згідно протоколу та висновків фахівців держархіву, з архівного відділу Броварської райдержадміністрації (РДА), що знаходиться в цокольному приміщенні п’ятиповерхового житлового будинку, зникли 13,5 тисяч справ Національного архівного фонду. Це означає, що 84 фонди підприємств, організацій, сільгосппідприємств району залишилися без документів, з яких чимало відображали господарську діяльність в період з 1946р. по 2006р. За попередніми оцінками спеціалістів вкрадено біля 90% подібних документів. Зникли справи з трудових архівів та ряд інших документів – наприклад, про дострокові вибори народних депутатів України, внутрішня документація підприємств, організацій, установ за закладів різних форм власності, книги реєстрації надходжень документації для постійного зберігання та видачі справ у тимчасове користування, деякі важливі залікові документи.
Якщо враховувати фізичні об’єми, то, за оцінками фахівців обласного архіву вивезено біля півтисячі картонних коробок з паперами. Працівники міліції підсумували, що вкрадено майже три тони документації.
Прослідковується закономірність. Рейдери не торкнулися ні технічних засобів, ні, навіть, печаток та штампів. Здебільшого їх цікавили документи, що відображають господарську діяльність. Можна припустити, що почався новий виток у боротьбі за власність – доводячи, в тому числі документально (шляхом знищення одних паперів та підробки інших), що «ваше» стало «нашим» на цілком законних підставах. Останні події свідчать, що в сільських районах (передмістях столиці) розгорнулося справжнє полювання на документи, що мають відношення до руху земельних ділянок.
Існує порядок зберігання документів, які надходять з підприємств та організацій. Вони повинні зберігатися у відділах архівів РДА до 10 років, потім концентруватися в обласному архіві. В більшості областей цього порядку дотримуються. Але не в столичній області. Для зберігання ось таких, «витриманих» на місцях документів в архіві Київської області на вулиці Мельникова ось уже три десятиліття не можуть завершити будівництво корпусу.
Загострює проблему великий розрив на місцях у якості забезпечення збереження документів. Справа у тому, що в містах відділи архівів фінансуються з міських бюджетів, а райони дотуються з державного бюджету. Здалося б, через таку увагу до районів вони мали б бути у виграші. Проте насправді, все навпаки. Архіви міст, «підживлені» з міських бюджетів, все-таки фінансуються. Тоді як районній ланці архівістів частіше доводиться лише сподіватися на засоби держбюджету, регулярність та акуратність надходжень яких можна побачити на прикладі вже згаданого довгобуду. Отож, сьогодні, коли сільські райони з їхніми величезними об’ємами землі, яка постійно дорожчає, знаходяться під пильною увагою махінаторів різного калібру, такого роду недоліки обходяться занадто дорого.
На позачерговому засіданні колегії держархіву Київської області розмова вийшла за рамки обговорення випадку у Броварському районі. Мова зайшла про швидкий ріст документообігу, перевантаження приміщень. Про те, що мисливці за документами мають більше можливостей їх вкрасти, ніж архівісти зберегти. Та наслідки до яких існуюча ситуація призведе.
Заступник директора Державного архіву Київської області Софія Каменєва вважає, що наліт на відділення архіву Броварської РДА зумовлений пожвавленням операцій з земельними ділянками, що здійснюється в столичних передмістях, а також із поширенням чуток про входження деяких населених пунктів до складу Києва. На думку Софії Арсентіївни, слід чекати наступних кроків криміналітету. Особливу зацікавленість у злодіїв можуть викликати архіви Київо-Святошинського, Макарівського, Обухівського районів, оскільки в них зберігається найбільша кількість документів, які відображують рух постійно зростаючої в ціні землі.
Чіткий сигнал про те, що рейдери намагаючись підвести під свою діяльність міцнішу документальну основу, серйозно зацікавилися вмістом архівів та сховищ, був отриманий ще в минулому році. Тоді були скоєні бандитські напади на Обухівський районний відділ держустанови земельного кадастру. І якщо зниклі акти про право власності на дуже цінні поблизу столиці земельні ділянки є можливість відновити, то, як кажуть знаючі люди, непрошені гості нанесли й невиправної шкоди, зокрема – дані про реєстрацію, ділянки та їх власників. Розповідаючи про хід розслідування обухівської справи керівник прес-служби Головного управління МВС України в Київській області Євген Жукович розповів, що розслідування у справі продовжується.
Що стосується подій в Броварах, то по їхніх слідах відразу ж заведено кримінальну справу. А передача інформації у ЗМІ була трохи затримана в інтересах слідства, аби не злякати одного з підозрюваних.
Голова Броварської РДА Микола Диденко пов’язує те, що сталося з наступом криміналітету, що проникає в усі сфери. Він спростував твердження у деяких ЗМІ, про створені Броварською райрадою труднощі працівникам архіву, пов’язаних з орендою землі, які посприяли сумним подіям. За його словами архів не міг звертатися з приводу оренди до райради, так як земля – міська. Та й рішення утриматися від заключення орендного договору вийшло не від орендодавців, а від самих орендарів. Незабаром буде введено в експлуатацію нове приміщення районної поліклініки, а у звільнені приміщення планується перевести багато районних служб, включаючи й відділ архіву.
Потрібно відмітити, що час для нападу на архів було обрано зі знанням справи. В новому приміщенні, куди зводяться ряд солідних організацій, навряд чи виникла б ситуація, коли на об’єктах не було б жодного охоронця.
Навіщо рейдерам з їхнім жорстким практицизмом папери, в яких практично справи давно минулих днів? Версій того, чому ця публіка, здавалося б, без особливих причин почала «кружляти» навколо архівів та установ, де зберігаються документи на землю, висувається чимало. Одні експерти вважають, що спалах таких атак пов’язаний із складними стосунками між керівництвами Києва та столичної області, коли у такий спосіб проходить «узаконення» землі. «Тіньове», зрозуміло. Оскільки виявилося зайняти землю простіше, ніж її утримати. Якщо офіційні стосунки не на рівні, то в справу вступають «тіньові» структури з кримінальним відтінком.
Земельний перерозподіл підкріплений маніпуляціями з документами.
Необхідно враховувати й те, що розквітаюче пишним цвітом земельне рейдерство має свою попередню історію. Підґрунтя для захвату землі готувалося завчасно і зі знанням справи. Аби лишити селян останньої опори, сільгосппідприємства банкротувалися, в тому числі – штучно. Плутаючи ситуацію з майновими паями, обібравши КСП, рейдери дісталися головної мети – землі. Але взяти її виявилося складно. Адже поки документи про господарську діяльність сільгосппідприємств, трудової участі селян знаходяться в держархіві, завжди можна покарати злодіїв, відновити справедливість. Але документи, як бачимо, зникають, з усе зростаючим розмахом.
Почали з архівів сільрад, а тепер дійшли до того, що зникла більша частина архіву цілого району. Цей факт, як би він не пояснювався, сповіщає про велику, і ще не зовсім усвідомлену громадою біду.
