Шановні земляки!
12 років тому відбулася справді значима історична подія, яка гідно увінчує розвиток українського народу у ХХ столітті – була прийнята нова Конституція України – перша Конституція незалежної української держави.
Цей день став державним святом. Люди все глибше усвідомлюють значення Основного Закону для розбудови держави, для правового оформлення її незалежності, демократизації суспільства, закріплення та розширення прав людини і громадянина.
Прийняття Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. Це сприяло підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Конституція врахувала історичний досвід нашого народу і кращі світові традиції. Це першооснова формування політичних, економічних та духовних реалій нашого суспільства.
Довгий і складний шлях політичного самовизначення засвідчив невмирущу волю українців мати свою державність, бути суверенним серед інших вільних народів Європи і світу. Послідовно і мужньо крізь віки йшов до цього український народ.
Витоки конституційного мислення йдуть від видатних державотворців – Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Богдана Хмельницького, Пилипа Орлика, Михайла Грушевського, Михайла Драгоманова, Павла Скоропадського.
Вшановуючи великих попередників, ми не можемо не згадати і наших сучасників – державних діячів та політиків, які багато зробили для прориву України в нову якість – від Декларації про державний суверенітет до Конституції незалежної України, прийняття якої 12 років тому стало могутнім акордом у самоствердженні України як держави-нації. У такий спосіб було одержане своєрідне свідоцтво, яке підтвердило кардинальні зрушення не лише в ментальності, а й в реальному житті українського народу.
Конституція 1996 року увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності та демократії, гарант незалежності та соборності України. Її найвища юридична сила, верховенство права, політична, економічна та ідеологічна багатоманітність – фундаментальні засади, на яких ґрунтується сьогодення і вибудовується майбутнє українського народу.
Прийняття Конституції стало точкою відліку нової епохи в історії нашої держави. Ні в кого не викликає сумніву, що саме цей акт заклав підвалини майбутніх економічних, соціальних та духовних перетворень у суспільстві.
Не слід забувати, що конституційні норми, якими б вони передовими і демократичними не були, самі по собі не змінять життя на краще. Сьогодні, аби перетворити зміст на результат, усім нам потрібні підвищена відповідальність, самовіддана праця заради однієї мети – процвітання України як цивілізованої європейської держави.
Реалії сьогодення довели, що з’ясування політичних відносин – безперспективна дорога в нікуди. Нинішня життєва реальність в іншому, і вимагає вона консолідації всіх здорових сил суспільства.
Ровесники Конституції вже сидять за шкільними партами. І від усіх нас залежить, чи житимуть вони в цивілізованій правовій країні, Основний Закон якої пильно стоятиме на сторожі їхніх прав і свобод.
Звичайно, дванадцять років життя за новою Конституцією – це не тільки кроки вперед, але й підчас вимушене тупцювання на місці, допущені недоліки та прорахунки. Чим швидше ми їх позбавимося, подолаємо інерцію – тим ближчими стануть омріяні ідеали достойного життя, гарантованого Основним Законом держави.
Конституція – одна для всіх. Шануймо її, пам’ятаючи, що сьогоденню передувала багатовікова історія державотворення. Та доля розпорядилася так, що саме ми стали свідками народження суверенної країни, здійснення одвічного права українського народу на самовизначення. І ми, як ніхто інший, відповідальні перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішніми та прийдешніми поколіннями за державу, на сторожі якої стоїть Основний Закон.
Всебічний розвиток культури, освіти, ефективне та доступне медичне обслуговування, правова і соціальна захищеність, політична та релігійна свобода – все це має по праву належати громадянам України. Потрібні час, віра і напружена праця, щоб конституційні засади увійшли в наше життя конкретними і зримими змінами. Тож давайте будемо виходити з того, що Україна починається із кожного з нас. І нам під силу збудувати суспільство, в якому будуть створені умови для всебічного розвитку людини, де панували б гуманізм, демократія, закон і справедливість, а матеріальний достаток співвідносився б із кількістю та якістю праці кожного.
Не будемо ж шкодувати заради цього ані сил, ані енергії! Зробимо все можливе для цього! Відмовимося назавжди від розпалювання ворожнечі в суспільстві. Нехай мир і злагода сприяють подальшій розбудові нашої державності, становленню добробуту у кожному домі.
Вітаючи усіх вас з дванадцятою річницею від дня прийняття Конституції України, висловлюємо впевненість, що громадянська злагода – найважливіше досягнення нашого суспільства – стане запорукою позитивних змін в державі і якнайшвидшого розвитку її економіки. Розбудова України, а отже, достаток і достойне життя її громадян, залежить лише від нашої спільної напруженої праці.
Тож успіхів нам на шляху до великого майбутнього!
Нехай міцніє наша держава!
Ще раз зі святом, дорогі друзі!
Міцного вам здоров’я, терпіння, мужності! Нехай доля ваша буде щасливою, а зміни на краще стануть реаліями сьогодення!
Громадський Суд України
Ярослав Місяць
